Массачусетський технологічний інститут відкрив доступ до своїх навчальних матеріалів|Массачусетский технологический институт открыл доступ к своим учебным материалам

[lang_ua]mccormickseal

Массачусетський технологічний інститут (MIT) виклав у відкритий доступ навчальні програми, конспекти лекцій, екзаменаційні питання і відео лекцій до 32 навчальних курсів.

[lang_ru]

mccormickseal

Массачусетский технологический институт (MIT) выложил в открытый доступ учебные программы, конспекты лекций, экзаменационные вопросы и видео лекций к 32 учебным курсам.

Вчені з Китаю випробували новий метод лікування депресії у підлітків| Ученые из Китая испытали новый метод лечения депрессии у подростков

[lang_ua]rubric_issue_83829

Підлітки, які страждають від клінічної депресії (в США таких 11%) стикаються з цілою низкою проблем з психікою і здоров’ям, і ризик суїциду у них в 5 разів вище, ніж у їхніх однолітків без психіатричних проблем. Дослідники з Китаю протестували комп’ютерну програму-тренінг під назвою «Модифікація відхилення уваги» (attention bias modification, ABM), щоб з’ясувати, чи допомагає вона зменшити симптоми депресії у підлітків.

Група дослідників з Хунанского педагогічного університету (Китай) провела експеримент, в якому взяли участь 45 підлітків з діагностованою клінічною депресією. Учасників експерименту відібрали серед учнів шкіл. Вчені припустили, що у підлітків з експериментальної групи, які пройдуть тренінг АВМ, симптоми депресії стануть менш вираженими порівняно з їх ровесниками в контрольній групі, які пройдуть тренінг-плацебо.

Протягом двох тижнів підлітки з експериментальної групи пройшли 8 сесій по 22 хвилини кожна, виконуючи АВМ-завдання, що переводить увагу з нейтральних на позитивно-забарвлені слова. Через 9 тижнів вони пройшли ще 4 півгодинні сесії, протягом яких увагу переводилося з нейтральних на позитивно-забарвлені слова, ця частина експерименту зайняла ще 2 тижні. Підлітки з контрольної групи виконували плацебо-тренінг, в якому увагу переводилося з однаковою частотою на нейтральні і на негативно-забарвлені слова.

Дослідники виявили істотні поліпшення у підлітків з експериментальної групи: після початкового двотижневого тренінгу симптоми депресії у них стали менш вираженими. Більш того, стан деяких з них перестало відповідати критеріям клінічної депресії, в той час як в контрольній групі такого не спостерігалося. Через 12 місяців учасників експериментальної групи попросили оцінити власний стан, і вони повідомили про ще більшому зниженні тривожності і відчуття депресії.

Автори експерименту зробили висновок, що АВМ може служити способом лікування легкої і помірної депресії у підлітків. У більшості дорослих депресія починається в підлітковому віці, а значить, допомога підліткам може вплинути на все їхнє подальше життя.

Джерело: sciencedaily.com
[/lang_ua]

[lang_ru]rubric_issue_83829Подростки, страдающие от клинической депрессии (в США таких 11%) сталкиваются с целым рядом проблем с психикой и здоровьем, и риск суицида у них в 5 раз выше, чем у их сверстников без психиатрических проблем. Исследователи из Китая протестировали компьютерную программу-тренинг под названием «Модификация отклонения внимания» (attention bias modification, ABM), чтобы выяснить, помогает ли она уменьшить симптомы депрессии у подростков.

Группа исследователей из Хунанского педагогического университета (Китай) провела эксперимент, в котором приняли участие 45 подростков с диагностированной клинической депрессией. Участников эксперимента отобрали среди учеников школ. Ученые предположили, что у подростков из экспериментальной группы, которые пройдут тренинг АВМ, симптомы депрессии станут менее выраженными по сравнению с их ровесниками в контрольной группе, которые пройдут тренинг-плацебо.

В течение двух недель подростки из экспериментальной группы прошли 8 сессий по 22 минуты каждая, выполняя АВМ-задание, переводящее внимание с нейтральных на позитивно-окрашенные слова. Спустя 9 недель они прошли еще 4 получасовые сессии, в течение которых внимание переводилось с нейтральных на позитивно-окрашенные слова, эта часть эксперимента заняла еще 2 недели. Подростки из контрольной группы выполняли плацебо-тренинг, в котором внимание переводилось с одинаковой частотой на нейтральные и на негативно-окрашенные слова.

Исследователи обнаружили существенные улучшения у подростков из экспериментальной группы: после первоначального двухнедельного тренинга симптомы депрессии у них стали менее выраженными. Более того, состояние некоторых из них перестало соответствовать критериям клинической депрессии, в то время как в контрольной группе такого не наблюдалось. Спустя 12 месяцев участников экспериментальной группы попросили оценить собственное состояние, и они сообщили о еще большем снижении тревожности и ощущения депрессии.

Авторы эксперимента заключили, что АВМ может служить способом лечения легкой и умеренной депрессии у подростков. У большинства взрослых депрессия начинается в подростковом возрасте, а значит, помощь подросткам может повлиять на всю их дальнейшую жизнь.

Источник: sciencedaily.com

[/lang_ru]

Механизмы психологической защиты

psy-protection-604x270

Механизмы психологической защиты

1. Вытеснение
Это процесс непроизвольного устранения в бессознательное неприемлемых мыслей, побуждений или чувств. Фрейд подробно описал защитный механизм мотивированного забывания. Он играет существенную роль в формировании симптомов. Когда действие этого механизма для уменьшения тревожности оказывается недостаточным, подключаются другие защитные механизмы, позволяющие вытесненному материалу осознаваться в искаженном виде. Наиболее широко известны две комбинации защитных механизмов:

а) вытеснение + смещение. Эта комбинация способствует возникновению фобических реакций. Например, навязчивый страх матери, что маленькая дочка заболеет тяжелой болезнью, представляет собой защиту против враждебности к ребенку, сочетающую механизмы вытеснения и смещения;

б) вытеснение + конверсия (соматическая символизация). Эта комбинация образует основу истерических реакций.

2. Подавление
Суть механизма – исключение из сознания смысла травмирующего события и связанных с ним эмоций. Подавление развивается для сдерживания эмоции страха, проявления которой неприемлемы для положительного самовосприятия, а также грозят попаданием в прямую зависимость от агрессора. Происходит как бы сокрытие от себя факта этого негативного опыта. Страх блокируется посредством забывания реального стимула, вызвавшего страх, а также всех объектов, фактов и обстоятельств, ассоциативно связанных с ним.

3. Регрессия
Возвращение в проблемной ситуации к ранним или более незрелым (детским) формам удовлетворения потребностей и поведения. Регрессия может быть частичной, полной или символической. Большинство эмоциональных проблем имеют регрессивные черты. Регрессия развивается для сдерживания чувства неуверенности в себе и страха неудачи, связанных с проявлением инициативы, и, соответственно, чувства вины за неудачу («я – малое дитя, и вы обязаны мне помочь»). Решение проблем посредством запроса о помощи. В класс регрессии входят также механизмы, связанные с двигательной активностью: уменьшение беспокойства, вызванного запретным побуждением, происходит через непроизвольные движения без развития чувства вины.

4. Проекция
Это механизм отнесения к другому лицу или объекту мыслей, чувств, мотивов и желаний, которые на сознательном уровне индивид у себя отвергает. Механизм развивается для сдерживания чувства неприятия себя и окружающих как результата эмоционального отвержения с их стороны. Проекция призвана справиться со страхом самонеприятия в ответ на отвергающее поведение других. Проекция предполагает приписывание окружающим различных негативных качеств как рациональную основу для их неприятия и самоприятия на этом фоне («если плохой человек меня отвергает, значит я хороший» или «мнение плохого для меня незначимо»).

5. Интроекция
Это символическая интернализация (включение в себя) человека или объекта. Действие механизма противоположно проекции. Интроекция выполняет очень важную роль в раннем развитии личности, поскольку на ее основе усваиваются родительские ценности и идеалы. Механизм актуализируется во время траура, при потере близкого человека. С помощью интроекции устраняются различия между объектами любви и собственной личностью. Порой вместо озлобленности или агрессии по отношению к другим людям уничижительные побуждения превращаются в самокритику, самообесценивание, потому что произошла интроекция обвиняемого. Такое часто встречается при депрессии.

6. Рационализация
Это защитный механизм, нахождение правдоподобных причин, оправдывающих мысли, чувства, побуждения, поведение, которые на самом деле неприемлемы. Рационализация – самый распространенный механизм психологической защиты, потому что наше поведение определяется множеством факторов, и когда мы объясняем его наиболее приемлемыми для себя мотивами, то рационализируем. Бессознательный механизм рационализации не следует смешивать с преднамеренными – ложью, обманом или притворством. Рационализация помогает сохранять самоуважение, избежать ответственности и вины. В любой рационализации имеется хотя бы минимальное количество правды, однако в ней больше самообмана, поэтому она и опасна.

7. Интеллектуализация
Этот защитный механизм предполагает преувеличенное использование интеллектуальных ресурсов в целях устранения эмоциональных переживаний и чувств. Интеллектуализация тесно связана с рационализацией и подменяет переживание чувств размышлениями о них (например, вместо реальной любви – разговоры о любви).

8. Компенсация
Это бессознательная попытка преодоления реальных или воображаемых недостатков. Этот механизм развивается при формировании основных структур психики как самый поздний механизм защиты. Используется, как правило, сознательно и предназначен для сдерживания эмоции печали, горя по поводу утраты или страха утраты. Реализуется через настойчивую работу над собой, самосовершенствование, через стремление к достижению значительных результатов в избранных для этого видах деятельности.

9. Реактивные образования
Этот защитный механизм подменяет неприемлемые для осознания побуждения, желания и чувства (особенно сексуальные и агрессивные) путем развития и акцентирования противоположного по смыслу отношения или поведения. Развитие этого механизма защиты связывают с усвоением человеком «высших социальных (моральных) ценностей». Реактивное образование развивается для сдерживания эмоции радости обладания определенным ценным объектом (например, собственным телом) и возможностями использования его (в частности, для секса и агрессии). Этот механизм предполагает реализацию в поведении прямо противоположной установки (в частности, подчеркнутая строгость нравов, вплоть до ханжества, нарочитая скромность, подчеркнутая забота и милосердие и т.п.).

Защита носит двуступенчатый характер. Сначала вытесняется неприемлемое желание, а затем усиливается его антитеза. Например, преувеличенная опека может маскировать чувство отвержения, преувеличенное слащавое и вежливое поведение может скрывать враждебность и т.п.

10. Отрицание реальности
Это механизм отвержения мыслей, чувств, желаний, потребностей или реальности, болезненных в случае их осознания. Отрицание развивается с целью сдерживания эмоции приятия окружающих, если они демонстрируют безразличие или отвержение. Поведение таково, словно проблемы не существует. Примитивный механизм отрицания в большей мере характерен для детей (если спрятать голову под одеялом, то реальность перестанет существовать). Взрослые часто используют отрицание в случаях кризисных ситуаций (неизлечимая болезнь, приближение смерти, потеря близкого человека и т.п.).

11. Замещение
Это механизм направления эмоций от одного объекта к более приемлемой замене. Например, смещение агрессивных чувств от работодателя на членов семьи или другие объекты. Смещение проявляется при фобических реакциях, когда тревожность от скрытого в бессознательном конфликта переносится на внешний объект.

Психологія фінансового успіху

ПСИХОЛОГІЯ ФІНАНСОВОГО УСПІХУ

Тренінг дозволить Вам оволодіти практичними навичками досягнення фінансового успіху ґрунтуючись на сучасних теоретичних знаннях про психологію грошей.

money

В рамках тренінгу Ви:

– Дізнаєтеся «душу» грошей;

– Дізнаєтеся передумови формування ставлення до грошей;

– Зможете отримати діагностику Ваших індивідуальних особливостей ставлення до грошей;

– Зможете оптимізувати Ваше ставлення до грошей з метою досягнення конструктивності не тільки у фінансових справах, але і в житті в цілому.

Мета полягає у наданні слухачам знань з психології грошей та виробленні основ конструктивного ставлення до грошей для досягнення фінансового успіху.

Програма факультативу

Тема Час
1 Основні категорії психології грошей 1
2 Історія розвитку грошей та їх сучасна форма і функції. Сучасне психологічне осмислення категорії “гроші” 1
3 Сучасні тенденції, що впливають на формування значення грошей 1
4 Простір суб’єктивних значень грошей 1
5 Психологічна діагностика ставлення до грошей 2
6 Гроші та людські взаємини: дружба і гроші 2
7 Гроші і сім’я: кохання і гроші, кишенькові гроші 2
8 Гроші і праця 2
9 Психологія бідності і багатства 2
10 Засади досягнення фінансового успіху 2
Разом: 16

 

Сертифікат.

По завершенню тренінгу учасники отримають сертифікат.

Вартість тренінгу

Вартість проходження тренінгу складає 500 грн.

Контактна інформація

Про початок тренінгу можна дізнатися в 205/1 або за тел. 733 ­78­81, 733­78­71, чи за електронною адресою psihol@uipa.edu.ua.

Ведучий тренінгу – кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології УІПА Нікітіна Оксана Петрівна.

Робота з життєвими ілюзіями

Робота з життєвими ілюзіями

Ілюзії – це викривлене сприйняття реальності. Вони змушують вірити в те, що не існує. Це дуже небезпечно, тому що оточивши себе ними, люди перестають розвиватися, прагнути до своєї мрії і роблять необдумані вчинки.shutterstock_31005118Практична частина тренінгу дає учасникам групи можливість практикуватися в діагностиці кордонів особистості, ілюзій, правил, власних виборів (виявлення прихованої системи ілюзій, визначення стадії розвитку, прогнозування подальшого розвитку). Також учасники отримують можливість встановити зв’язок конкретної ілюзії з контекстом особистості і життєвою історією.

Також учасники групи досліджують свій стиль та індивідуальні особливості роботи з цією темою. І на досвіді власного життя можуть досліджувати зв’язок між індивідуальним стилем проживання і традиційними моделями, існуючі в сім’ях самих учасників.

Тренінг розрахований на студентів та слухачів, які готують себе до практичної діяльності та практичних психологів, і цікавляться системним підходом в психотерапії.

 Мета – деконструкція як техніка психологічної роботи.

Можна виділити наступні етапи:

1) Дослідити ідеї, які можуть підтримувати існування проблеми;

2) Простежити історії цих ідей: як вони прийшли в життя людини;

3) Оцінити впливи ідей: допомагають чи ні ?;

4) Виявлення винятків (якщо ідея не допомагає), тобто коли само собою зрозуміла істина не була такою (інші точки зору, культурні та історичні контексти, інші ситуації і т. д.);

5) Дослідження винятків для розвитку не проблемного розуміння, поведінки і т. д. Відновлення участі полягає в тому, що до роботи (реально чи віртуально) залучаються інші люди і персонажі, що дають додаткову точку зору на людину і його історію, щоб створити спільноту підтримки для бажаної історії. Досліджується роль людини в їх житті і їх місії.

Основні теми тренінгу:

  • Заперечення проблем і підтримка ілюзій.
  • Вакуум інтимності, життєві правила
  • Замороженість правил і ролей
  • Конфліктність у взаєминах
  • Недиференційованість “я” кожного учасника групи
  • Межі особистості або змішані, або наглухо розділені невидимою стіною
  • Всі приховують секрет сім’ї та підтримують фасад псевдоблагополуччя
  • Схильність до полярності почуттів і суджень
  • Закритість системи
  • Абсолютизування волі, контролю.

 Сертифікат

По завершенню тренінгу учасники отримають сертифікат.

 Вартість тренінгу

Вартість проходження тренінгу складає 300 грн*.

* – вартість може змінюватись

Контактна інформація

Про початок тренінгу можна дізнатися в 205/1 або за тел. 733 ­78­81, 733­78­71, чи за електронною адресою psihol@uipa.edu.ua.

Ведучий тренінгу – завідувач кафедрою практичної психології УІПА, доктор психологічних наук, професор Соколова Ірина Михайлівна.

Техніки арт-терапії

ТЕХНІКИ АРТ-ТЕРАПІЇ

Арттерапія (лат. ars – мистецтво, грец. Therapeia – лікування) являє собою методику лікування за допомогою художньої творчості. Арттерапія сьогодні вважається одним з найбільш м’яких, але ефективних методів, що використовуються в роботі психологами і психотерапевтами.
Можна сказати, що під час сеансів арт-терапії пацієнти отримують важливе послання від власної підсвідомості. Дана методика належить до найдавніших і природних форм корекції емоційних станів. Важливо, що будь-яка людина навіть самостійно, без допомоги фахівця, може займатися арт-терапією. Це допомагає розслабитися і зняти напругу.
У різних країнах існують різні моделі арт-терапії. Дуже важливо відзначити, що дана методика не має протипоказань і обмежень. Вона застосовується майже всіма напрямками психотерапії. Знайшла вона також досить широке застосування в педагогіці, соціальній роботі і навіть бізнесі. Арттерапія будь-якій людині дає можливість виразити свій внутрішній світ через творчість.
В арт-терапевтичній роботі може приймати участь практично кожна людина, незалежно від свого віку. Це не вимагає наявності у нього здібностей до творчості.
Через художні образи наше несвідоме взаємодіє зі свідомістю.
Арттерапія допомагає встановлювати відносини між людьми. За допомогою мистецтва людина не тільки виражає себе, але і більше дізнається про інших. Арттерапія дозволяє пізнавати себе і навколишній світ. У художній творчості людина втілює свої емоції, почуття, надії, страхи, сумніви і конфлікти. Відбувається це на несвідомому рівні, і людина дізнається про себе багато нового.
Арттерапія є хорошим способом соціальної адаптації. Найбільше значення це має для людей-інвалідів. Вони найчастіше дуже сильно соціально дезадаптовані. Їм не вистачає спілкування. Арттерапія дає їм можливість більш активно і самостійно брати участь в житті суспільства. Арттерапія в основному використовує засоби невербального спілкування. Це дуже важливо для людей, яким складно висловити свої думки в словах.
Арттерапія в останні роки набула педагогічне спрямування. У школі вона виконує наступні функції: виховна, корекційна, психотерапевтична, даігностична та розвиваюча.

Учасники курсу набувають знань щодо технік роботи з піском, глиною, фарбами, кольоровим папером, олівцями, тканинами та іншими матеріалами і розвили вміння й навички їх використання при наданні психологічної допомоги (оперативна діагностика емоційного стану, психопрофілактика негативних емоційних переживань, зняття тривоги, підвищення самооцінки, розвиток навичок рефлексії, вміння шукати продуктивний спосіб вирішення конфліктів тощо). Поряд з цим, на тренінгу учасники мають змогу розвити власну креативність та гармонізувати емоційний стан як потенціал для особистісного зростання!

Мета полягає у наданні слухачам знань з основ арт-діагностики та арт- корекції та розвитку вміння застосовувати техніки арт-терапії у практичній психологічній діяльності.

Програма факультативу

Тема Час
1. Арт-техніки: вихідні поняття 2
2. Застосування мови символів 2
3. Графічні арт-техніки 2
4. Арт-техніки роботи з папером 2
5. Арт-техніки роботи з природними та синтетичними матеріалами 2
6. Ігрові форми роботи. Лялькотерапія 4
7. Арт-техніки роботи з піском 2
Разом: 16

Сертифікат

По завершенню тренінгу учасники отримають сертифікат.

Вартість тренінгу

Вартість проходження тренінгу складає 500 грн.

Контактна інформація

Про початок тренінгу можна дізнатися в 205/1 або за тел. 733 ­78­81, 733­78­71, чи за електронною адресою psihol@uipa.edu.ua.

Ведучий тренінгу – кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології УІПА Нікітіна Оксана Петрівна.

Що змушує людей здійснювати подвиги?|Что заставляет людей совершать подвиги?

[lang_ua]

superman_1

Що спонукає людей здійснювати подвиги і ризикувати життям заради порятунку інших, абсолютно незнайомих людей?

Психологи Давид Ренд і Зів Епштейн проаналізували інтерв’ю 51 людей, нагороджених за героїзм медалями Фонду Карнегі (Carnegie Hero Fund) і прийшли до висновку, що «крайній альтруїзм», що спонукає людей ризикувати власним життям заради порятунку інших, не є результатом свідомого етичного вибору або раціонального розрахунку. Героїчні вчинки відбуваються імпульсивно – людина спочатку діє, а лише потім усвідомлює ризик, на який він йшов.
психологія героїзму

Про це одностайно говорили всі герої, нагороджені медаллю Карнегі. Багато відзначали, що лише після героїчного вчинку дізналися, що вони на це здатні, і щасливі це усвідомлювати. 21-річна студентка, витягнув тонучого в машині під час повені старого, сформулювала думка найбільш яскраво: «Я вдячна, що могла діяти, не розмірковуючи».

Питання про співвідношення несвідомих, імпульсивних і раціональних, усвідомлених мотивів альтруїстичної поведінки вивчається психологами вже не один десяток років. Встановлено, що схильність до альтруїзму залежить від безлічі соціальних факторів – наприклад, одне з досліджень показало, що добровільне донорство нирки в США більше поширене в районах з більш високим (за суб’єктивним відчуттям) рівнем добробуту.

В результаті безлічі експериментів була сформульована «соціально-евристична гіпотеза», згідно з якою в результаті суспільного виховання, підкріплює і винагороджує за альтруїстичне поводження і кооперацію, у людей формується «умовний рефлекс», що спонукає діяти подібним чином і в нових, несподіваних ситуаціях – навіть тоді , коли ціна альтруїстичного вчинку може бути дуже високою. Це вірно і у воєнний, і в мирний час.

Ренд і Епштейн вважають, що їх дослідження підкріплює «соціально-евристичну гіпотезу»: люди дійсно йдуть на ризик і самопожертву інстинктивно, не встигнувши осмислити можливі наслідки – але, ймовірно, надходять так в силу раніше сформованого і перетворився у внутрішній імпульс навички суспільно-схвалюється поведінки.

За матеріалами інтернет-змі
[/lang_ua]

[lang_ru]

superman_1Что побуждает людей совершать подвиги и рисковать жизнью ради спасения других, совершенно незнакомых людей?

Психологи Давид Рэнд и Зив Эпштейн проанализировали интервью 51 людей, награжденных за героизм медалями Фонда Карнеги (Carnegie Hero Fund) и пришли к выводу, что «крайний альтруизм», побуждающий людей рисковать собственной жизнью ради спасения других, не является результатом сознательного этического выбора или рационального расчета. Героические поступки совершаются импульсивно — человек сначала действует, а лишь потом осознает риск, на который он шел.

Об этом единодушно говорили все герои, награжденные медалью Карнеги. Многие отмечали, что лишь после героического поступка узнали, что они на это способны, и счастливы это осознавать. 21-летняя студентка, вытащившая тонувшего в машине во время наводнения старика, сформулировала мысль наиболее ярко: «Я благодарна, что могла действовать, не размышляя».

Вопрос о соотношении бессознательных, импульсивных и рациональных, осознанных мотивов альтруистического поведения изучается психологами уже не один десяток лет. Установлено, что склонность к альтруизму зависит от множества социальных факторов — например, одно из исследований показало, что добровольное донорство почки в США больше распространено в районах с более высоким (по субъективному ощущению) уровнем благосостояния.

В результате множества экспериментов была сформулирована «социально-эвристическая гипотеза», согласно которой в результате общественного воспитания, подкрепляющего и вознаграждающего за альтруистическое поведение и кооперацию, у людей формируется «условный рефлекс», побуждающий действовать подобным образом и в новых, неожиданных ситуациях — даже тогда, когда цена альтруистического поступка может быть очень высокой. Это верно и в военное, и в мирное время.

Рэнд и Эпштейн полагают, что их исследование подкрепляет «социально-эвристическую гипотезу»: люди действительно идут на риск и самопожертвование инстинктивно, не успев осмыслить возможные последствия — но, вероятно, поступают так в силу ранее сформированного и превратившегося во внутренний импульс навыка общественно-одобряемого поведения.

По материалам интернет-сми
[/lang_ru]

Корисні посилання

Українська інженерно-педагогічна академія (Офіційний сайт)

Кафедра “Практичної психології” (Офіційна сторінка у Facebook)

Факультет “Міжнародних освітніх програм”

Сайт дистанційного навчання

Розклад занять, оцінки, трудоустрій

Бібліотека УІПА

Методичне забезпечення дисциплін кафедри (Бібліотека УІПА)

Українська інженерно-педагогічна академія (Офіційна сторінка у Facebook)

ElAr UIPA (репозиторій dspace)

Вітаемо з Новим роком та Різдвом Христовим!|Поздравляем с Новым годом и Рождеством Христовым!

[lang_ua]

Новий рік

Колектив кафедри щиро вітае всіх студентів, викладачів та співробітників академії з наступаючим Новим 2016 роком та Різдвом Христовим.

Ці свята – найулюбленіші, бо вони дають надію на світле і щасливе життя! Бажаємо, щоб у 2016 році у кожного з Вас здійснилися найзаповітніші мрії та реалізувалися найамбітніші проекти!

Бажаємо щоб новий рік приніс Вам та Вашим сім’ям мир, спокій, справедливість та здоров’я, радість і впевненість у завтрашньому дні.

Хай в Новому році Вас оминають негаразди. Щоб цей рік був багатим на добро, щедрим на успіхи та вдачі![/lang_ua]

 

[lang_ru]Новий рік

Коллектив кафедры искренне поздравляет всех студентов, преподавателей и сотрудников академии с наступающим Новым  2016 годом и Рождеством Христовым.

Эти праздники – самые любимые, потому что они дают надежду на светлую и счастливую жизнь! Желаем, чтобы в 2016 году у каждого из Вас осуществились самые заветные мечты и реализовались  самые амбициозные проекты!

Желаем чтобы новый год принес Вам и Вашим семьям мир, спокойствие, справедливость и здоровье, радость и уверенность в завтрашнем дне.

Пусть в Новом году Вас обходят проблемы. Чтобы этот год был богатым на добро, щедрым на успехи и удачи![/lang_ru]

Завершено тренінг “Техніки арт-терапії” 2|Завершен тренинг “Техники арт-терапии” 2

[lang_ua]сертификат 2 группа
ВІТАЄМО студентів-практичних психологів УІПА (денна та заочна форми навчання) із успішним закінченням інтенсивного курсу навчання за авторською програмою “Техніки арт-терапії”, який проходив з 1 по 18 грудня 2015 року!

Валя_кукла
интервью2

Учасники курсу набули знань щодо технік роботи з піском, глиною, фарбами, кольоровим папером, олівцями, тканинами та іншими матеріалами і розвили вміння й навички їх використання при наданні психологічної допомоги (оперативна діагностика емоційного стану,  психопрофілактика негативних емоційних переживань, зняття тривоги, підвищення самооцінки, розвиток навичок рефлексії, вміння шукати продуктивний спосіб вирішення конфліктів тощо). Поряд з цим, на тренінгу учасники мали змогу розвити власну креативність та гармонізувати емоційний стан як потенціал для особистісного зростання!

даша2
IMG_1137
песок2

Запрошуємо студентів до участі у роботі факультативу наступного року![/lang_ua]

[lang_ru]сертификат 2 группа
ПОЗДРАВЛЯЕМ студентов-практических психологов УИПА (дневная и заочная формы обучения) с успешным окончанием интенсивного курса обучения по авторской программе “Техники арт-терапии”, который проходил с 1 по 18 декабря 2015!

Валя_кукла
интервью2

Участники курса получили знания по техникам работы с песком, глиной, красками, цветной бумагой, карандашами, тканями и другими материалами и развили умения и навыки их использования при оказании психологической помощи (оперативная диагностика эмоционального состояния, психопрофилактика негативных эмоциональных переживаний, снятия тревоги, повышение самооценки, развитие навыков рефлексии, умение искать продуктивный способ разрешения конфликтов и т.д.). Наряду с этим, на тренинге участники имели возможность развить собственную креативность и гармонизировать эмоциональное состояние как потенциал для личностного роста!

даша2

IMG_1137песок2
Приглашаем студентов к участию в работе факультатива в следующем году!
[/lang_ru]